Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карус

Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУС"
Адре́са, -си, ж. Адресъ. Желех.
Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Гниличка, -ки, ж. Ум. отъ гнилиця.
Зача́дити, -джу́, -диш, гл. Начать угарить.
Обшукати Cм. обшукувати.
Роскрадати, -да́ю, -єш, сов. в. роскрасти и розікрасти, -раду, -деш, гл. Раскрадывать, разокрасть. Роскрадати мою працю. Рудан. І. 71. Роскрадають як овець. Шевч.
Сирівочка, -ки, ж. Свирѣль. Гол. II. 620.
Стоголов, -ва, стоголовник, -ка, м. Раст. a) Vaccaria vulgaris Host. ЗОЮР. І. 140, 175. б) Scorzonera purpurea L. Анн. 321.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.