Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карус

Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУС"
Бублиця, -ці, ж. Родъ рыбы, Leuciscus rutilis L. Шейк.
Виґуляри, -рів, м. мн. = окуляри. Добре, очі мої, я вам виґуляри куплю. Рудч. Ск. І. 18.
Дубельті́вка, -ки, ж. Двустволка. Пан Цибульский.... в одній руці держав пенькову люльку, а в другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак. Стор. І. 233.
Кустрець, -ця́, м. Чирей, прыщъ; струпъ. Вх. Зн. 31.
Натуркати Cм. натуркувати.
Нелітка, -ки, ж. Корова, еще не имѣвшая теленка. Вх. Пч. II. 5.
Непристойно нар. Неприлично.
Погоріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Н. п. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися — у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.  
Подяка, -ки, ж. Благодарность. Ном. № 4611.
Чистник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris L. Анн. 290.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.