Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карук

Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУК"
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую. МВ.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Підсісти, -ся. Cм. підсідати, -ся.
Пригорнути, -ся. Cм. пригортати, -ся.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. МВ. (О. 1862. III. 69). От прийшов той чоловік трусити (вершу). Мнж. 121. Трясця трусить. Ном. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити. Грин. I. 17.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Шурка, -ки, ж. Мѣра дерева для гонки смолы. Волынск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.