Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карюковий

Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЮКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЮКОВИЙ"
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Го́пати, -паю, -єш, гл. Топать, прыгая или танцуя.
Застеля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застели́ти, -лю́, -леш, гл. = застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. МВ. ІІ. 20. Білу постіль застелю. Чуб. V. 48.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Оскорбнота, -ти, ж. = оскорб. На нас оскорбнота — ми робили, а нам не заплачено. Н. Вол. у.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Переполювати, -люю, -єш, сов. в. переполо́ти, -лю́, -леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Попів, -лу, м. = попіл. = Драг. 264.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЮКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.