Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карюковий

Карюковий, -а, -е. Принадлежащій карюко́ві.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЮКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЮКОВИЙ"
Бекати, -каю, -єш, гл. 1) Кричать по овечьи, по козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. І. 126. 2) О дѣтяхъ: ревѣть.
Блискотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Блестѣть, сверкать. Річка ледві блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Бугаш, -ша, м. Запустѣлый лѣсъ. Галиц. Желех.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255.
Зи́зий, -а, -е. = зизоокий. зи́зим о́ком диви́тися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40).
Идол, -ла, м. 1) Идолъ. Шевч. 603. 2) Чортъ. Ув. идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.
Несправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Быть неаккуратнымъ.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама. МВ. ІІІ. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЮКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.