Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кармазинка

Кармазинка, -ки, ж. Родъ яблокъ съ темнокрасною кожею. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРМАЗИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРМАЗИНКА"
Бабруна, -ни, бабрунька, -ки, ж. = бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Ожльоди, -дів, м. мн. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1. Вх. Зн. 73.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Шпундра, -ри, ж. Родъ кушанья: кусочки поджаренной съ лукомъ свинины и бураковъ, сваренные въ бураковомъ квасѣ. Чуб. VII. 443. Маркев. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРМАЗИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.