Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карчило

Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЧИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЧИЛО"
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Джиджулу́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. Сим. 182.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати. Констант. у.
Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522.
Обстовпити, -плю, -пиш, гл. Обставить столбами. Обстовпили землю землеміри. Волч. у. (Лобод.).
Потарсувати, -сую, -єш, гл. = поторсувати. Він мене за груди вхопив та довго потарсував таки. Екатер. у.
Се мист. с. р. отъ сей.
Табанити, -ню, -ниш, гл. Грести кормою впередъ. Ейскъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЧИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.