Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карчило

Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЧИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЧИЛО"
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Жарли́вість, -вости, ж. Жгучесть?
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Лагодний, -а, -е. = лагідний. Будь лагодним, будеш і Богу угодним. Ном. № 4425.
Надво́рі нар. Внѣ дома, подъ открытымъ небомъ, на дворѣ. Хиба тільки світу, що у вікні? Єсть іще й на дворі. Ном. № 5529. Мати твоя та брати твої стоять на дворі. Єв. Л. VIII. 20.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться. Вх. Зн. 45.
Перепел, -ла, м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. Ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Штильгати, -гаю, -єш, штильготати, -гочу, -тиш, гл. = шкитильгати. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЧИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.