Бабник, -ка, м.
1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21.
2) = бабинець.
Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках.
Боківня, -ні, ж.
1) Судакъ короче девяти вершковъ.
2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы.
3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Жаби́нський, -а, -е. = жабиний. Родила вона. Баба.... сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала.... що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського.
Затурбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Захлопотаться, засуетиться.
Лі́карів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю.
Опеньок, -нька, м. Грибъ, опенокъ. Баби зібрались у ліс по опеньки. Велике диво опеньки! Ирон. Велика важность! Неважная птица.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Хнюпити, -плю, -пиш, гл. — го́лову. Опускать голову.
