Біляк, -ка, м. 1) Бѣлый по масти, одѣтый въ бѣлое. На ставі пишно лебедь плив, а гуси сірії край його поринали. — «Хиба отцей біляк вас з глузду звів?» — один гусак загомонів. 2) Родъ грибовъ. Як загадав боровик.... ой тим білякам да на войну йти. 3) Бѣлякъ-заяцъ. 4) Родъ черешенъ. 5) Встрѣчено только въ думѣ «Про Самійла Кішку»: (Паювали) златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Значеніе неясно. переводить: «козаки, не вступившіе еще въ товариство, т. е. не посвященные въ званіе лицаря славнаго войска запорожскаго»; «козаки, ходившіе въ бѣлой одеждѣ». Кулишъ понимаетъ это слово въ смыслѣ простой, рядовой козакъ. «Лейстровик чи охочий? — Лейстровий, мосці-пане. — Біляк, чи отаман?» — З отамання. 6) Горшокъ безъ глазури изъ бѣлой глины.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Ум. За́снівочка.
Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло!
Перервати, -ся. Cм. переривати, -ся.
Припліскувати, -кую, -єш, сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. 2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Почав кричати та в долоні припліскує.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Стебник, -ка, гл. = омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику.
Точно нар. Точно.
Удонька, удочка, -ки, ж. Ум. отъ удка.
Шпиця, -ці, ж.
1) Спица.
2) Снарядъ для сниманія коры съ березы.
