Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі.
Запаску́дніти, -нію, -єш, гл. Подурнѣть, исхудать.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ.
Полониночка, -ки, ж. Ум. отъ полонина,
Свідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = свідчити. Велике слово свідкує про величне того народу, що зачав його в глибині свого духа.
Скучати, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ.
