Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. А оно крот болячок в твої печінки. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Ум. болячечка. Ув. болячище.
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Догу́ркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. догу́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Достукиваться, достучаться. Їде милий на коні, під вікно він під'їжжає та й достукується, та й догуркується.
Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Иверень, -рня, м.
1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін).
2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. Cм. виверень.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива.
Собачня, собашня, -ні, ж. соб. Собаки. Заскавучала собачня.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Cм. спінка.
Улягати, -гаю, -єш, гл. Мчаться (о лошадяхъ, охотн. собакахъ, волкахъ). Стриже сіренький (заєць) степом, тільки хвостиком киває, вона (собака) за ним так і уляга, так, здається, от-от ухопить. Шість чоловіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить..., а далі другий як уляже: от-от нажене.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1.
