Вимачкатися, -каюся, -єшся и вимачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выкарабкаться. Перекинулися з возами у яр, та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я далеко від'їхав.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Пелюстка, -ки, ж.
1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки!
2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ.
3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу.
4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Ум. пелюсточка.
Пожитно нар. Выгодно, доходно.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Роскрасити, -шу, -сиш, гл. Украсить. Тільки його раскрасила, що сивая шапка.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ой чи тужить моя мила по мені?
Узвіз, -во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Він летить із узвозу так, як ворона. Также дорога въ оврагѣ.
Хвалько, -ка, м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється.
Шмаряти, -ряю, -єш, сов. в. шмарити, -рю, -риш, гл. Бросать, бросить, швырнуть. Гусевки, шмарьте до гусевниці. Бог тот пісок шмарив на воду, і стався кус землі. Будеш шмарений з неба за гордость, за пиху.