Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картуз

Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТУЗ"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Гардівничий, -чого, м. Надзиратель за рыболовнями. Рудч. Чп. 246.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Кострубатий, -а, -е. 1) Косматый, вихристый. Москалі руді, пикаті, та бородаті, та кострубаті. Левиц. І. 334. 2) Шероховатый. Лебед. у.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Ном. № 8099. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я. КС. 1883. IX. 232.
Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл. 1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти. О. 1861. IX. 76. 2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому. О. 1862. II. 72.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.