Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каронька

Каронька, -ки, ж. Ум. отъ кара.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРОНЬКА"
Береговисько, -ка с. Прибрежье.
Відставити Cм. відставляти.
Залу́па, -пи, ж. Залупа.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Маршале́нко, -ка, м. Сынъ маршала.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку. Волч. у.
Пахторити, -рю, -риш, гл. = нюшкувати. Пес пахторит. Вх. Зн. 47. Жид на ярмарку пахторит, кого б ошукати. Вх. Зн. 47.
Поважко нар. Тяжеловато.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.