Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каруца

Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУЦА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУЦА"
Вишмарувати, -рую, -єш, гл. Смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Закупи́ти Cм. закупати.
Засльоти́тися, -ти́ться, гл. безл. Наступить дождливой погодѣ. Уже засльотилось, не можна молотити. Н. Вол. у.
Отратитися, -чуся, -тишся, гл. = утратитися. Оженився сіромаха та й думку думає: оженився, отратився, та й щастя немає. Чуб. V. 382.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Поморянець, -нця, м. Приморскій житель. Изъ фальсифицированной пѣсни: З литвою б'ються поморянці. Мет. 373.
Примушати, -ша́ю, -єш, примушувати, -шую, -єш, сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. Н. Вол. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45.
Розм'єскати, -каю, -єш, гл. Раздавить, размозжить. Вх. Зн. 60.
Торгання, -ня, с. Дерганіе. Шейк.
Штраповий, -а, -е. 1) Штрафной. 2) Страховой. Нехай її лихо, штраповій конторі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУЦА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.