Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каруца

Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУЦА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУЦА"
Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9. 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Котл. Ен. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Чуб. VII. 432. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Кв. І. 132. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Биндоокий, -а, -е. = Блиндоокий.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова. Чуб. III. 457.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Порть, -ті, ж. = порт 1. Гол. Од. 55.
Пульцан, -на, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Цюпасом нар. По этапу. Бердич. у.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУЦА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.