Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картник

Картник, -ка, м. Картежникъ. Желех. КС. 1892. І. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТНИК"
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Поперегонити, -ню, -ниш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Поперегонили воли через річку.
Поперестилатися, -лаємося, -єтеся, гл. Быть перестлану, перестлаться (во множествѣ).
Прошити, -ся. Cм. прошивати, -ся.
Рудяк, -ка, м. 1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк. Лохв. у. 2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці. Ном. № 1004.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.