Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картопелька

Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОПЕЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОПЕЛЬКА"
Ведмедчук, -ка, м. 1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь. Рудч. Ск. І. 134. 2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus. Вх. Пч. I. 6.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Розгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. розгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Разворачиваться, разворотиться. 2) Раскрываться, раскрыться. Квіточка бузкова.... розгорталася в темному вечері. МВ. (О. 1862. І. 75).  
Семряга, -ги, ж. = семеряга. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ном. № 11250. Ум. семряжка.
Спрягти, -жу, -жеш, гл. Изжарить. Одарка не забарилася розігріти ковбасу, спрягля ще яєшню. Мир. Пов. І. 140.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТОПЕЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.