Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карючити

Карючити, -чу, -чиш, гл. 1) Клеить столярнымъ клеемъ. 2) Коробить, кривить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРЮЧИТИ"
Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Гребови́ця, -ці, ж. 1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат. 2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Кепкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. К. ЧР. 139. Ой косить хазяїн зелену діброву, аж піт з його лиця ллється, а чумак під возом сидить в холодочку та з хазяїна кепкує, сміється. Грин. III. 569. 2) Пренебрегать. Въ такомъ значеніи слово это находится въ одной пословицѣ, по всѣмъ признакамъ фальсифицированной, появившейся сперва въ «Ужинку» М. Г(атцука), а затѣмъ перепечатанной Номисомъ: Пани правдою кепкують, про теж у світі панують. Гатц. 345.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло. Мкр. Г. 18.
Маму́ся, -сі, ж. Ум. отъ мама.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Попідкупляти, -ля́ю, -єш, гл. Подкупить (многихъ).
Пропалий, -а, -е. Пропавшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.