Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карупір

Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУПІР"
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була. Канев. у.
Лакейський, -а, -е. Лакейскій.
Ле́сний, -а, -е. = лесливий. Діявіл лесний. Чуб.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Перекопати Cм. перекопувати.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Цабати, -блю, -леш, гл. = цібати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.