Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карупір

Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРУПІР"
Дара́ 2, -ри́, ж. 1) Антидоръ. 2) Причастіе. Не говівши дару ковтнув. Ном. № 5752.
Жовткови́на, -ни, ж. Желтокъ въ яйцѣ. Хиба пісну їдять без соли страву і що за смак в яйці без жовтковини? К. Досв. 13.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Клепаня, -ні, ж. = капелюха. Гол. Од. 69. Шух. І. 137.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Чіхратий, -а, -е. Косматый. Вх. Зн. 81.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРУПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.