Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картати

Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Гол. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами. К. МВ. X. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТАТИ"
Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.
Голодівка, -ки, ж. Время голоданія, голодовка. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 483.
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Надува́ти, -ва́ю, -єш, гл. надимати.
Начхати, -ха́ю, -єш, гл. Начихать. начхати мені на тебе! Плевать мнѣ на тебя! Начхав йому!
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Гол. І. 50. Ум. пучка. Cм. это слово.
Рюм, -му, м. Плачъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.