Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картівник

Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТІВНИК"
Бісурка, -ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) м. Пренебрежительно: бѣсъ. Його зараз узяв за бороду.... той бісурка. Рудч. Ск. І. 116.
Запанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Заскварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зашкварчати. ЗОЮР. II. 18.
Кошиці, -ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? Cм. кошик 3. Он у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Поперемучувати, -чую, -єш, гл. Измучить (многихъ).
Прикорхнути, -ну́, -не́ш, гл. Прикурнуть, вздремнуть. Сим. 185. Прикорхнеш, та зараз і прокинешся. О. 1862. VI. 57. Давай прикорхнем трохи. Черк. у. Я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи. Мир. Пов. II. 108.
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Сікарня, -ні, ж. Доска, на которой рубятъ котлеты. Черниг.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.