Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картівник

Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТІВНИК"
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода. Чуб. V. 535.
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Нарива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33.
Новий, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік. Ном. № 347.
Розгрижити, -жу, -жеш, гл. = розгорити. Мнж. 191.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Хижість, -жости, ж. Хищность. Желех.
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки. Чуб. III. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.