Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картівник

Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТІВНИК"
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Виляски, -ків, м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.
Глуптак, -ка, м. = глупак. Вх. Лем. 404.
Гу́льма́ нар. употребляемое тавтологически для усиленія значенія гуляти. Оттак цілісінький день гульма гуляє. Лубен. у.
Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий. Мнж. 181.
Крупи, круп и крупів, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона. 2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами. Левиц. І. 8) Икра рачья. Икра селедки. Вх. Лем. 428. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця. Ном.
Оптека, -ки, ж. = аптека. Рудч. Ск. II. 147. О. 1862. І. 52.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).
Прицілитися Cм. прицілитися.
Утоптувати, -тую, -єш, сов. в. утоптати, -пчу, -чеш, гл. Утаптывать, утоптать. У топтала стежечку через яр. Шевч. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.