Випрясти Cм. випрядати.

Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже! Лебед. у.

Ле́лик, -ка, м. = лилик. Вх. Пч. II. 7.

Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Чуб. V. 505. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Ном. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. Грин. III. 572. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. Вас. 186. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) Конст. у. 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. Харьк. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.

Парасоль, -ля, м. Зонтикъ. Желех.

Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.

Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Чуб. VII. 400. Зробив рало і пішов ралить. Грин. І. 188. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти. Левиц. І. 24.

Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.

Стріть, -ти и -[b]ті[/b], ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. Шух. I. 154. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. Федьк. у стріть води. Противъ теченія. Шух. І. 182, 223.

Футрувати, -рую, -єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Гн. II. 244. Cм. хутрувати.