Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так.
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Подобний, -а, -е. = подібний. Хоць я гарна і подобна, до роботи не способна. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Пречистенський манастирь, подобний, як на Охвонський горі.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались.
2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Ухо причувалось.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся.
Протруситися, -шуся, -сишся, гл. Протрястись.
Сичівни́к, -ка́, м. Мочевой пузырь.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Ум. цурпалочок.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
