Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

катувати

Катувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III. 354. 2) Пытать. 3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Н. п. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Шевч. 162. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Шевч. 22. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАТУВАТИ"
Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл. 1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Ном. № 1276. Твори ж мою вже виважену волю. К. ЦН. 257. 2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы). 3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. Черк. у. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. Гол. І. 147.якір. Поднимать, поднять якорь. Мнж. 180. 4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці. Мир. ХРВ. 53. 5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Вольний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. ІІІ. 652. світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Грин. ІІІ. 560. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне. Св. Л. 169.
Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Ді́жечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. Cм. Діж, діжун.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ. Желех.
Пооб'їдати, -да́ю, -єш, гл. Объѣсть (во множествѣ). Такого мишей багато, що мабуть і вуха нам уночі пооб'їдають. Богодух. у.
Поросперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Распоясаться (о многихъ).
Стадарня, -ні, ж. Конюшня, стойло для лошадей. Зробив був пан огорожу і туди заганяли стада, шо ходили по дубині; звідтоді воно й зветься стадарня, хоч там стадарні нема. Брацл.
Сутки 1, -ток, ж. мн. Сутки. День і ніч — сутки пріч. Ном. № 10919.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.