Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картоплиця

Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОПЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОПЛИЦЯ"
Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Віщуха, -хи, ж. Вѣщунья, предсказательница. Віщуха баба.... пророкувала. К. ЦН. 225.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер. Гн. II. 50.
Друкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Печататься. Друкується тепер усе, що можна було знайти і надрукувати. Передмова до Кобзаря Шевченкового вид. Кожанчикова, стр. 1.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Полистуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Принаджувати, -джую, -єш, сов. в. прина́дити, -джу, -диш, гл. 1) Приманивать, приманить. Принаджує моїх голубів. Харьк. А дівчина громадила, козаченька принадила. Лукаш. 143. Коли б літала пташкою, — був би золотим просом принадив. МВ. І. 86.
Пришивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пришити, -шию, -єш, гл. Пришивать, пришить. Жені, дівко, та пришиють квітку. Мет. 15.
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. ратюга.
Чурком нар. = дзюрком. Ненька.... лиш заплакали гіренько та утирають собі кров, що так і пішла з них чурком. Федьк. Пов. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТОПЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.