Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Трупом гатки й байраки вимощували.
Друга́к, -ка́, м. 1) Теленокъ или жеребенокъ на второмъ году жизни. 2) Второй рой, вышедшій въ то-же лѣто изъ одного и того-же улья.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Мули́тися 2, -лю́ся, -ли́шся, гл. Заносить иломъ.
Облітку нар. Лѣтомъ. Це було саме облітку.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическими язвами.
2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять.
