Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Кормило, -ла, с. (Заимств. изъ русск.). Кормило. І попливе човен з широкими вітрилами і добрим кормилом.
Мерку́рія, -рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки:
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Наповорітьма́ нар. На обратномъ пути.
Очі Cм. о́ко.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Ужити, -ся. Cм. уживати, -ся.
Чулість, -лости, ж. Чувствительность, нѣжность.
