Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку.
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Покривайло, покривало, -ла, с. Покрывало. Бере покривало (намітку), розгортує і накидає на молоду зовсім. Кошулі тоненькі, покривала біленькі вони б виношали. Покривало на мертву купила. Окрило їх покривало густеє. Ум. покривайлечко, покривалечко.
Понасмолювати, -люю, -єш, гл. Насмолить, осмолить (во множествѣ).
Просміх, -ху, м. Улыбка.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м.
1) Цѣпь, цѣпочка. А де ретяз — коня припясти? Ведмідь на ретязі товсто реве. Не рвивя, як собака на ретязі. Держить хорта на ретязі.
2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка.
Соромітний, -а, -е. = сороміцький.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку):
