катів
Катів, -това, -тове 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак... один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. іди собі к катовій матері! Иди къ чорту!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 225.
Том 2, ст. 225.