Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить.
2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи.
3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Гарман, -ну, м.
1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра.
2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають.
Заже́рливість, -вости и пр = зажирливість и пр.
Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ.
Недорубок, -бка, м. Не до смерти изрубленный, раненый. Хто то? питає Максим недорубків, що один був без уха, другий без пальців.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Ото цвяхована гиря.
