Веселий, -а, -е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Будь.... весела як весна. під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо.
2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе. Веселі здалека палати. Ум. веселенький, веселесенький.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья.
Звезти́, -ся. Cм. звозити, -ся.
Миряни́н, -на, м. Мирянинъ. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Усякому мирянину по семеро жидовинів.
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка.
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл. — що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Поперемучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Измучиться (о многихъ).
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Cм. рахкавка.
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.