Відліж, -жі, ж. = відлига.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Де все гостина, там голод недалекий. А ще мого сина з гостини не видно. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Лю́бощі, -щів, ж. мн. 1) Любовь, любовныя ласки, выраженія любви, любовное влеченіе. Любощі та вечерниці заведуть до шибениці. Щирії любощі серденьку одрада. Се на мене любощі напали; а матуся казала, що любощі як сон: ні заїси, ні заспиш і що робиш — не знаєш, мов в-ві сні. 2) Средство приворожить къ себѣ чью любовь. Чи ти мені що починила? Чи ти мені любощів дала?
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Паркотати, -чу, -тиш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче.
Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. повсті бити. Дѣлать войлокъ.
Складність, -ности, ж.
1) Сложность.
2) Соразмѣрность, стройность.
