Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Відломлювати, -люю, -єш, сов. в. відломити, -млю, -миш, гл. Отламывать, отломить.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
Позострічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострівати.
Прияти, прия́ю, -єш, гл.
1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Cм. сприяти.
2) Принять. Я тебе маю на ніч прияти.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки.
2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. Я знаю сам, що просте, що кривее.
3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу.
Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. Ум. славненько, славнесенько.
