Виговорювати, -рюю, -єш, сов. в. виговорити, -рю, -риш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. Шкадронний і давай йому виговорювать: за що се, діду, ти мене цураєшся? Звісно, я йому виговорю, що вони голі, на відданню, а ти їм нічого не придбав.
2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять.
3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговорѣ). Виговорити.... рабу Божому (уроки).
4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условіе. Cм. виговоряти.
Висиня, -ні, ж. = височиня.
Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina.
Доси́нювання, -ня, с. Досиниваніе.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Лі́гвище, -ща, с. = лігвиско.
Поротина, -ни, ж. 1) Клеймо на овцѣ: ухо разрѣзается вдоль до половины. 2) Клеймо на домашней птицѣ: разрѣзъ перепонки между пальцами.
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Сутозолоті жупани.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
