Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

картатий

Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. ЗОЮР. II. 290. А де твої, дочко, картатиї плахти? Чуб. V. 582.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТАТИЙ"
Виснитися Cм. висинатися.
Досту́кати, -ся. Cм. достукувати, -ся.
За́манка, -ки, ж. Приманка. Оттепер же то саме й пора, панове товариство, кожному з нас чужі звичаї кидати, панські цяцьки занедбовувати, на городянські заманки не вважати. К. (О. 1862. III. 24).
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи). Грин. І. 111.  
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).
Снодійний, -а, -е. Снотворный. Снодійні маки. Щог. Сл. 67.
Трейтина, -ни, ж. = третина. Половину царства, трейтину щастя. АД. І. 28.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.