Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка.
Перепалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перепалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Пережигаться, пережечься.
Розвалювати, -люю, -єш, сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили.
Сперед пред. Изъ-подъ, передъ, съ, отъ. Сперед моїх очей втік. Скікнув милий сперед очей, тільки вчула свист. Іван приймає сперед того коня сіно, а мясо ложить перед ним.
Сум, -му, м.
1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати.
2) = сом (рыба).
Сумлінність, -ности, ж. Добросовѣстность.
