Виковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. викуватися, -куюся, -єшся, гл. Выковываться, выковаться.
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком.
Домива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доми́ти, -ми́ю, -єш, гл. Домывать, домыть. Ще трохи пшениці не домила.
Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу».
Непохитно нар. Стойко.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum.
Тружений, -а, -е. Трудящій, дѣловой. І худоба ота пропаде! достанеться чорту не труженому.
Чепець, -нця, м.
1) = очіпок. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку.
2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ.
3) Второй желудокъ жвачныхъ.
4) Сальникъ. Ум. чепчик.
