Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крило

Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛО"
Вомісто нар. = замість. Запріг би жида вомісто худоби. Г. Барв. 19.
Дзеренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. Мир. ХРВ. 68.
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Кудрявий, -а, -е. 1) Кудрявый. За те люблю Івана, що голова кудрява. Н. п. Було б не топтати кудрявої м'яти. Чуб. V. 160. 2) Пѣнистый. Кудряве пиво людям на диво. Чуб. III. 400.
Ле́ґавий, -а, -е. Лѣнивый, уклоняющійся отъ работы. Балт. у.
Отора, -ри, ж. Закваска. Котл. Ен. (Изд. 1809). Словарь 10.
Погулянка, -ки, ж. 1) Гулянье. 2) Пребываніе въ гостяхъ. Петрусь за шапку да й гайда, на вечорниці на погулянки. Г. Барв. 506.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади. К. Хм. 127.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Щикавка, -ки, ж. = икавка. Коли кого нападе щикавка, то се значить, що хтось його згадує. ЕЗ. V. 191. Ум. щи́кавочка. ЕЗ. V. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.