Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крило

Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. Мет. 65. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Стор. МПр. 65. Пішла отара; чабани спереду на крилах. О. 1862. V. Кух. 33. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Шух. І. 115. 5) Борть, бокъ лодки. О. 1861. XI. 9. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. Шух. І. 227. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Вас. 170. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. Шух. І. 214. 9. орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. І. 113. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Мет. 113. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Ном. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Мет. 23. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця. О. 1861. XI. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛО"
Ґел! меж., выражающее крикъ гусей. Аф. 357.
Да́ль, -лі, ж. = Далечиня. Кв. (Желех.).
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поодз.. Cм. повідз..
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Просуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. просунутися, -нуся, -нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Рудч. Ск. У хатах уже і просунутися ніде. Мир. Пов. II. 58.
Розстелити, -ся. Cм. розстеляти, -ся.
Сповенити, -ню́, -ниш, гл. Наполнить, напитать (жидкостью). Ти своєв сиров кровєв землю сповенила. Гол. III. 34.
Страшенно нар. Ужасно, сильно.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.