Висліджувати, -джую, -єш, сов. в. вислідити, -джу, -диш, гл. 1) Выслѣживать, вислѣдить. Натрапив на слід та й вислідив. 2) Изслѣдовать.
Ду́нути Cм. дути.
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, тик зануда така, не дай Боже! Ум. зану́дна. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудна: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у.
Заходитися, -джуся, -дышся с. в. зайтыся, йдуся, -дешся,, гл.
1) Заливаться, залиться плачем, смѣхомъ (преимущественно о дътяхъ). Чи ти глуха? Аж заходиться дитина кричучи, а вона не чує! — Як зайшлось дитя, дак насилу одхлинуло. — Требашвидче до господи: дитина зайшлась. То засмієсь, аж зайдеться. То знов заголосить.
2) Начинаться, начаться. Од чого-то воно зайшлось, що ти його везла?
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. Ум. зба́ночок.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл.
1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук.
2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить.
3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Потайник, -ка, м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь.
Учетверте нар. Въ четвертый разъ. А налий ще! — сказав Загнибіда уже вчетверте.
Фаріон, -на, м. Интриганъ.
