Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
Копач, -ча, м.
1) Землекопъ. Де копачі копали, там і гроші пропали.
2) Могильщикъ. А вам, копачі, рябую корову, а щоб несли мене молодую з дому до гробу.
8) Заостренная палка, которою роютъ землю.
4) Родъ зимней шапки у лемковъ. Ум. копачик.
На́глядці нар. Не выпуская изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою.
Небувалість, -лости, ж. То, чего не-было. Гнівили Тройцю й горювали за небувалость і обман.
Пагність, -ностя, м. Ноготь. Добра ні на пагність.
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава.
Сердечина, -ни, об = сердега.
Тетерець, -рця, м. = тетервак.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
