Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Нагина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. нагну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Нагибаться, нагнуться, наклоняться, наклониться. Аж верби нагинались слухать тую мову. Що робити — не прибити, жати — не нагнеться.
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Стебнути, -бну́, -не́ш, гл. = стібнути.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый.
2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. Благословіть дітей своїх твердими руками. Щоби він пошукав меду та твердого. Твердий жаль. Твердий сон.
3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Тверда зіма. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль.
Удавити, -влю, -виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Не вмер Данило — болячка вдавила. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лину?... У землю не вдавиш.
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
