Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кричати

Кричати, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] крикнути, -ну, -неш, гл. Кричать. Кричить — на десятій вулиці чутно. Ном. № 3452. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сияють. Шевч. 77. Ой як крикнув Гамалія. Шевч. 61. Стара крикнула, кинулась до його і заголосила. Левиц. І. 4. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. Все море зараз спузиріло, водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув, як на пуп. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАТИ"
Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Вибиванка, -ки ж = вибійка. Желех.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл. 1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна. Г. Барв. 384. 2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Черк. у. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? Чуб. V. 690. 3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує. Н. п.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.
Недогляд, -ду, м. Недосмотръ. Сим. 198.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поколядь, -ді, ж. Припѣвъ къ колядѣ въ честь хозяина. Гол. IV. 553.
Пристигати, -га́ю, -єш, сов. в. пристигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Дині стали пристигать. Рудч. Ск. II. 9. 2) Застигать, застичь, постичь. Пристигла його нічка. Чуб. V. 734. Як пристигла козака нетягу нещасливая година, злая хуртовина, то відцуралася і притаманная родина. Мет. 435. 3) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣвать, приспѣть. Баба-яга уже скоро сюди пристигне. Рудч. Ск. І. 136. Пристигла година. Єв. Мр. XIV. 41. Пристиг у саму пору до старого. К. ПС. 135.
Скутий, -а, -е. Скованный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.