Безребрий, -а, -е. Не имѣющій реберъ. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе.
Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Відо.... Cлова, начинающіяся съ відо и здѣсь не имѣющіяся, Cм. на віді....
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. 2) = Грань 3.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Дошкулив, мов пугою по воді.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому.
Загина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. загну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Загинаться, загнуться.
Орудник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла.
