Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі.
Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить.
Заправля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. запра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приправляться, приправиться (о кушаньѣ). заправля́тися хрі́ном. Шутливо: ѣсть хрѣнъ съ квасомь и постнымъ масломь въ первый день великаго поста.
Клишаво нар. Косолапо. Клишаво йде.
Парубоцтво, -ва, с.
1) соб. отъ парубок. Парни. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши.
2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Послуга, -ги, ж.
1) Услуга, служеніе, услуженіе. Не в золотій писі земної жизни суть, а в праці праведній, у послузі народу. Дам тобі молока, а старшого сина на послугу. Господь йому дав меч свій на послугу.
2) Слуга. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою. Годував дитя не рік, не чотирі, а оддав дитя не дня, не години, людям послуга, а мені на серці туга. Ум. послужка. Свекор каже: невістко моя, свекруха каже: послужко моя.
Посторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь.
Тета, -ти, ж. Тетя. Ум. тетка.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало.
