Де́мон, -на, м. Демонъ. Ведеть (Спаситель) від пекла демона.
Жебра́цький, -а, -е. Принадлежащій нищему.
Крижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ крига.
2) — меду. Пчелиный сотъ.
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Подзюрити, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ.
Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
