Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крилашський

Крилашський, -а, -е. Принадлежащій помощнику рыболовнаго атамана. Браун. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛАШСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЛАШСЬКИЙ"
Барнастий, -а, -е. = барнястий. Желех.
Гра́мота, -ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема. Васильк. у.
Підсліпий, -а, -е. Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Призиратися, -раюся, -єшся, сов. в. призрітися, -рю́ся, -ришся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Г. Барв. 435. А він дивиться — призирається. Федьк. Мати ся призріла на скриньку і на писмо.... познала. Гн. І. 123.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Цицуля, -лі, ж. Сахарная груша. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЛАШСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.