Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крити

Крити, крию, -єш, гл. 1) Крыть, покрывать, укрывать. Коли стидаєшся, то крий решетом голову. Ном. № 3200. А тепера (листонько) падаєш, земленьку криєш. Крити хату. 2) Скрывать. Криє від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця. Мир. Пов. II. 88. 3) Сохранять, защищать. Преимущественно въ выраженіяхъ, обращаемыхъ къ Богу и святымъ. Нехай Бог криє! Г. Барв. 310. крий, боже! Сохрани Богъ! Избави Богъ! Не дай Богъ! Часто употребляется въ значеніи: очень сильно. По небу хмари скрізь погнало, і вітер по землі, крий Боже, заревів! Греб. 376. Так важко зітхнула, що крий Мати Божа! Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИТИ"
Гепати, -паю, -єш, гл. 1) Ударять. 2) Падать съ шумомъ. 3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. І. 13.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Капелюх, -ха, м. 1) = капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. Cм. капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. капелюшокъ. Желех.
Переправа, -ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039.
Сапуха, -хи, ж. Сажа. Лохв. у.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis. Вх. Пч. I. 11.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Черк. у. Старенна старість — глубокая старость. О. 1861. XI. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.