Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Відновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відновити, -влю, -виш, гл. 1) Обновлять, обновить. 2) Возобновлять, возобновить.
Зменшування, -ня, с. = зменшення.
Обкіски, -ків, м. мн. Праздникъ по окончаніи косьбы.
Переплата, -ти, ж. Переплата. Ум. переплатка.
Піддобрювати, -рюю, -єш и піддобря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. піддо́брити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Сдабривать, сдобрить, подправлять, подправить. Всяку гутір піддобряла мов медком словами.
2) Задабривать, задобрить. Піп був піддобрений, то й звінчав, хоч літа й не вийшли дівчині.
Псюрник, -ка, м. Псарь, собачникъ.
Споминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. спом'яну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Вспоминаться, вспомниться. Спом'янувсь їй ясноокий Михайло.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Шавку́н, -на́, м. Мускусная утка. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє.
