Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кримець

Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Бандажований, -а, -е. О башмакахъ: подвязанный лентами. Бандажовані черевики. Шейк.
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Дев'я́тий, -а, -е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої. Єв. Л. ХХIII. 44.
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Оча, -чати, с. = оченя. Вх. Лем. 455.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.