Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кримець

Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИМЕЦЬ"
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає. Мет. 170.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Наздрі́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Осмотрѣться. Як прийду додому, то свекруха не дає й наздрітися, все мене лає. Міусск. окр.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Прикусити Cм. прикушувати.
Садівничити, -чу, -чиш, гл. Заниматься садоводствомъ. Волч. у. (Лобод.).
Стовковище, -ща, с. = стовквище. Вх. Зн. 67.
Схлипувати, -пую, -єш, сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИМЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.