Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крихта

Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Шевч. 73. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. Г. Барв. 532. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде. Левиц. Пов. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИХТА"
Бондаря, -ряти, с. = бондарча.
Бурундук, -ка, м. Раст. Medicago falcata L. Шейк. Вх. Пч. II. 33.
Зали́шній, -я, -є. Излишній. Зміев. у. Випило залишив, нехай оддише. Ном. № 11650. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє. Кв. II. 12.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Підгерстя, -тя, с. = підгейстер. АД. II. 27.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.
Рубанка, -ки, ж. 1) Рубка (дровъ). 2) Сортъ мелколистой махорки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.