Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крихта

Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. Кв. І. 213. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76). 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Шевч. 73. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. Г. Барв. 532. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде. Левиц. Пов. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИХТА"
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Бзина, -ни, ж. = бузина. Желех. Шух. І. 18. ЕЗ. V. 89.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Зба́нок, -нку, м. 1) = збан. Коби мені зранку горілочки в збанку. Гол. І. 387. 2) Перекладина въ ткацкомъ станкѣ, на которую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. Ум. зба́ночок.
Напла́вистий, -а, -е. = наддуристий. Вх. Зн. 39.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Порозсупонюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсупонитися, но во множествѣ.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.