Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розставання

Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Левиц. І. 463. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання. К. Досв. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗСТАВАННЯ"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Беречи, -жу, -жеш, гл. = берегти.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Околишній, -я, -є. 1) Окрестный, смежный, сосѣдній. Відпусти їх по околичніх хуторах. Єв. Мр. VI. 36. Була дуже велика відьма, вона управляла всіми околишніми відьмами. Чуб. І. 200 То були люде околишні, свої, то ми їх зараз і пізнали. Новомоск. у. 2) Наружный, виѣшній. А є ж таки околишнє дерево в скляному вуліку. Лохв. у.
Панпуха, -хи, ж. = пампуха. Гречаних з часником панпух. Котл. Ен. II. 9.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗСТАВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.