Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кришанець

Кришанець, -нця́, м. Родъ пряника. Солодкі кришанці медові. Мкр. Н. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИШАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИШАНЕЦЬ"
Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Басюра, -ри, м. Ув. отъ бас.
Братерський, -а, -е. Братскій. Братерськая наша воля. Шевч. 368. по братерськи. По братски. Жили чесно, по братерськи. Стор. МПр. 40.
Ванна, -ни, ж. 1) Ванна. Чуб. II. 644. Старий казав папісти води в ванну. Чуб. II. 334. 2) Раст. Verbascum nigrum. Лв. 102.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Дра́ти, деру́, -ре́ш, гл. = дерти.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени. К. (О. 1861. II. 230).
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Мет. 105. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок. Ном. № 673.
Сивоусий, -а, -е. Сѣдоусый. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий. Шевч. Співак сивоусий. Млак. 34.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИШАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.