Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Закуси́ти Cм. закушувати.
Латання, -ня, с. Починка, вставка заплатъ. Яке тепер латання — неділенька свята.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа.
Невдача, -чі, ж. Неудача.
Нетружений, -а, -е. Не трудовой. В його хліб нетружений.
Пира, -ри, ж. = пирга.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину.
Рапкати, -каю, -єш и -пчу, -чиш, гл. О дергачѣ: кричать. Также объ уткѣ и о лягушкѣ. Качур рапчит.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
