Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ночліг

Ночліг, -гу, м. 1) = і. Ночівля. 2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги. 3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки. МУЕ. III. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 571.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОЧЛІГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОЧЛІГ"
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится. Вх. Зн. 26. 2) Взъерошиваться. Вх. Зн. 26.
Куховарити, -рю, -риш, гл. = кухарити. А ви думаєте, що нас в институті не вчили куховарити? Левиц. Пов. 128.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142. 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.
Нелівний, -а, -е. Плохо ловящій. Літ нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Ном. № 1257.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Перекручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Левиц. І. 7. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком. Левиц. І. 15. 2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась. ХС. VI. 451.
Підвести, ся. Cм. підводити, -ся.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Старцюга, -ги, об. Презрительно: нищій. Отсе вам дар, старцюги! Млак. 83.
Утяти Cм. утинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОЧЛІГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.