Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Ану-ну! Попробуй только!
Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. 2) Ящерица.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату.
Зяб, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. 2) Galium Aparine.
Наді́ятися, -ді́юся, -єшся, гл. Въ Лохвиц. у.: надія́тися, -дія́юся, -єшся, гл. Надѣяться. Наче ви схожі з нашим паничем, так не надіяюсь, шоб були панич.
Несогірше нар. = незгірше.
Осінь, осени, ж. Осень. Осінь на строкатом коні їздить. в осінь, в осени. Осенью. Одна пішла в осінь заміж, а друга в м'ясниці. Коли в осени́ літа́ багато паутини — на той рік урожайне літо буде. В осени ложка води, а дві грязі.
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було.
