Бунт I, -ту, м.
1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.).
2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. Ум. бунтик, бунтичок.
Зво́гнитися, -нюся, -нишся, гл. У гончаровъ, при обжиганіи глиняныхъ издѣлій: начинать поливѣ расплавляться.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий.
Масти́ти, мащу, -тиш, гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Мастити голову. Середа піст, не треба губи мастить. Моїм маслом та мене й мастить. Чоботи, закурені пилом, дістав... і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню. 2) Мазать глиной. Щоб ніколи цього куточка не мастила, то тобі буде добре. 3) Пачкать, загрязнять. Продай, милий, рабі бички, купи мені черевички, щоб я боса не ходила, щоб ніженьки не мастила. 4) Тасовать (карты). 5) словами мастити. Услаждать, утѣшать, обольщать. Мої слова мастили людям душу. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь!
