Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крівавниці

Крівавниці, -ць, ж. мн. Красныя бусы. Гол. Од. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРІВАВНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРІВАВНИЦІ"
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб.
Пугукнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть: пугу! Барило пугукнув, і юрба зупинилась. Стор. МПр. 119.
Свистіти, -щу, -стиш и -щеш, гл. Свистать, свистѣть. Лях як їсти хоче, то свище. Ном. № 877. В очах мигтить, а в голові свистить. Ном. № 6329. Що в первому садочку соловейки свищуть. Мет. 242. Вітер виє звірюкою, свистить попід стріхами. Левиц. І. 42.
Смердючий, смердячий, -а, -е. Вонючій. Гриземося, мов собаки за маслак смердячий. Шевч.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРІВАВНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.