Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криця

Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Буслиний, буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Викопирсати Cм. викопирсувати.
Губа́ня, -ні, ж. Родъ нагольнаго тулупа безъ рукавовъ. Гол. Од. 80.
Заводськи́й, -а́, -е́ Заводской, относящійся къ заводу. А заводський лежень не хоче робити. Грин. III. 214.
Люзня́к, -ка́, м. Слуга въ военномъ лагерѣ стариннаго польскаго войска? Люзняк в шляхетському обозі. К. ПС. 9.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий. Пирятин. у. Слов. Д. Эварн.
Ож сз. 1) Вотъ. Ож побачить. Левиц. І. 166. 2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Гол. IV. 409. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали. Гол. IV. 505.
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити. Гол. II. 376.
Шпадер, -дру, м. Лучина. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.