Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криця

Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Бадьор, -ру, м. Бойкость, проворство.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Задріма́тися, -лося, гл. безл. Вздремнуться. Добре задрімалось. Мнж. 130.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік. Св. Л. 3.
Рипа, -пи, ж. 1) Промоина, рытвина. Ананьев. у. 2) Высокій обрывистый берегъ, обрывъ. Шух. І. 80. Вх. Зн. 59. Ум. рипка.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.