Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криця

Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Довгоу́сий, -а, -е. = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган. К. ЧР. 223.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати. ЗОЮР. І. 212.
Навину́ти Cм. навивати.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Обиденний, -а, -е. Сдѣланный въ одинъ день. Зробіть ви обиденну сіть, таку, шоб ув один день і прялась, і сукалась, і моталась, і шоб із тії ниті і сітка плелась. Мнж. 28.
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться. Г. Барв. 522.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Румегати, -га́ю, -єш, гл. = ремиґати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.