Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криця

Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯ"
Домува́ння, -ня, с. Пребываніе дома.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Ластовиний, -а, -е. Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. Раст. Chelidonium majus.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. К. ЧР. 220. 2) Грядка. Черниг. у.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Помулити, -лю, -лиш, гл. 1) Давить, жать нѣкоторое время. 2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый. Вх. Зн. 55.
Серниця, -ці, ж. = серна. Вх. Пч. II. 6. Скакала би м у три боки, як серница при потоки; копкала би м подковками, як серница копитками. Гол. III. 435.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.